← До наукових статей

Методи відбору та утримання бджіл в апітерапії.

Методи відбору та утримання бджіл в апітерапії.
Матеріал ознайомчий і не є професійною рекомендацією.

Апітоксин — бджолина отрута, яку виробляють спеціальні залози робочої бджоли. Його склад містить білки та пептиди, серед яких найвідоміший — мелітин.


Проведення сеансів апитерапії потребує ретельної організації транспортування та утримання бджіл безпосередньо в медичному кабінеті чи вдома у пацієнта. Лікарі використовують різноманітні авторські методики та спеціальні пристрої, щоб забезпечити дбайливе поводження з комахами та мінімізувати їхню загибель. Серед найпопулярніших способів виділяють спеціальні вуликові системи, які встановлюють безпосередньо в приміщенні з виходом на вулицю або за вікном із дотриманням суворих правил безпеки. Для зручності також застосовують портативні вулики-нуклеуси та контейнери, що дозволяють тримати бджіл під рукою для тривалої роботи. Знайомство з міжнародним досвідом та різноманітними технічними пристосуваннями допомагає фахівцям зробити усвідомлений вибір найефективнішого обладнання для лікування.



Методи відбору бджіл.


Заняття апітерапією на пасіці створює незручності або для лікаря, або для пацієнтів, або для пасічника. Для наближення бджіл до лікаря та пацієнтів необхідно вирішувати питання доставки бджіл з пасіки та їх утримання в кабінеті апітерапевта до процедури бджоловжалення, яка відбудеться через певний час і, можливо, в інший день у кабінеті лікаря або вдома у пацієнта.

Існує декілька методик і пристроїв для відбору бджіл з вулика. Кожен апітерапевт винаходить «колесо апітерапії» заново. Винаходити корисно, оскільки нововведення буває пристосоване під навички конкретного апітерапевта та пасічника. Однак вибір має бути усвідомленим. Щоб цей вибір не став випадковим, корисно ознайомитися з досвідом апітерапевтів різних країн, а також з основними положеннями та технічними пристроями для відбору й транспортування бджіл та іншими пристосуваннями в роботі апітерапевта. Це необхідно насамперед лікарю, оскільки дбайливе поводження з бджолами сприяє їх збереженню для цілей апітерапії, зменшуючи підмор.

Методи утримання та відбору бджіл для апітерапії:

  1. вуликовий;
  2. нуклеусний;
  3. контейнерний;
  4. «баночний».


Як розмістити бджіл у кабінеті апітерапевта, щоб це було зручно та надійно?


1. Вуликовий метод

Необхідний вулик для апітерапії. Широкого поширення набули вулики української школи апітерапевтів.

Вулики розміщують на підвіконні з отвором у віконному склі для льотка. У стельовій дошці монтується отвір із розсувними дверцятами для відбору бджіл.

Вулик може стояти і всередині кабінету. У цьому випадку його з'єднує з вікном тунель, внутрішній кінець якого повинен щільно прилягати до льотка, а зовнішній — позначається кольоровим щитом (жовтого або синього кольору, бажаний розмір: 60×100 см) для уникнення блукання бджіл. Бджоли під час облітів запам'ятовують розташування «льотка» (кінця тунелю зі щитом), а не самого вулика.

Інший спосіб — розміщення вулика за вікном із вбудованою задньою стінкою та відбором бджіл ззаду через розсувні дверцята. В обох випадках бджоли мають вільний виліт на вулицю та можливість очисних облітів під час потепління.

При вуликовому утриманні лікар не обмежений у кількості бджіл протягом робочого дня. Можна не боятися випадково вилетілих бджіл, оскільки вони летять на віконне скло.

Обов'язкові умови розміщення вулика:

  1. Вікно не повинно виходити на жвавий тротуар або стежку.
  2. Сусідні вікна мають бути закриті протимоскітними сітками.
  3. У місті апікабінет бажано облаштовувати на другому поверсі (краще в кутовому приміщенні) з міркувань безпеки. Висота польоту бджіл визначається висотою їхнього проживання, тому на першому поверсі вони літають на висоті 1,5–2 м (на рівні зросту людини), стають роздратованими та можуть атакувати перехожих.

Вулик беруть стандартний або виготовляють полегшений на замовлення. Задню стінку можна зробити з червоного скла для посилення психотерапевтичного ефекту та спостереження за бджолами.

Відбір бджіл проводиться за допомогою спеціальної приставки В. М. Вишеславова та довгий хірургічний пінцет через отвір у щільній тканині. В. П. Млявий зазначає, що найбільш практичним виявився вулик лікаря-апітерапевта А. П. Кузнєцова (з Братська), серійний випуск якого налагоджено для умов сільської місцевості, передмістя чи ботанічних садів.


2. Нуклеусний метод

Н. П. Йойриш сконструював портативний однорамковий вулик-нуклеус у вигляді портативної валізки, зручної для використання у лікувальних цілях або під час подорожей у будь-яку пору року.

Вулик обладнано невисувною кормушкою, яку наповнюють солодким сиропом через лійку. Решітчаста стінка резервуара рівномірно розподіляє сироп і не дозволяє бджолам потрапити всередину.

У нуклеусах на 1–3 рамки можна утримувати бджіл для тривалої роботи апітерапевта без частого поповнення.


3.Контейнерний метод

При контейнерному способі бджоли доставляються в кабінет апітерапії у спеціальному контейнері з пасіки бджоляра чи бджологосподарства клініки або апіцентру. На відміну від вуликового методу, при контейнерній доставці кабінет апітерапії можна розміщувати на першому поверсі. Лікар може легко змінювати приміщення для прийому або проводити лікування безпосередньо вдома у пацієнта. Для роботи можна мати декілька бджолоконтейнерів (зокрема різних розмірів) — залежно від необхідної кількості бджіл та термінів їхнього тимчасового утримання.

Загалом для транспортування та тимчасового зберігання бджіл підходить будь-який герметичний контейнер. Головне — враховувати терміни та кількість комах: не повинно бути надмірної тисняви, обов'язкові достатня вентиляція і стабільний температурний режим (близько 18 °C). Також мають бути передбачені умови для підгодівлі (мед, канді або сироп) і, за потреби, напувалка (губка з водою).

У зимових умовах контейнер можна транспортувати в сумці для перевезення вакцин із грілкою, наповненою водою (t = 20 °C). Існують також спеціальні контейнери для зимового транспортування, які оснащені підігрівом у вигляді лампочки розжарювання.

Схема апіконтейнера за Н. П. Йойришем

Великою популярністю серед апітерапевтів різних країн користується невеликий зручний контейнер із прозорими стінками. Його конструкція зазвичай базується на схемі Н. П. Йойриша: у верхній частині контейнера розташоване віконце зі щетинками, через яке лікар легко дістає бджолу довгим пінцетом для процедури, але самі бджоли вилетіти крізь нього не можуть.


Дякую за увагу.